розлючений

розлючений
[роуз'л'у/чеинией]
м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і

Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.

Игры ⚽ Нужно сделать НИР?

Смотреть что такое "розлючений" в других словарях:

  • розлючений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до розлютити. 2) у знач. прикм. Дуже роздратований; лютий. || Який виражає лють, гнів, злість …   Український тлумачний словник

  • розлючений — дієприкметник …   Орфографічний словник української мови

  • розжертий — розлючений [VI,X] …   Толковый украинский словарь

  • озвірілий — а, е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до озвіріти. 2) у знач. прикм. Дуже розгніваний, розсерджений; розлючений. || Який виражає звірячу лють, злобу (про обличчя, очі). 3) у знач. прикм. Який втратив людську подобу, став схожий на звіра …   Український тлумачний словник

  • осатанілий — а, е, розм. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до осатаніти. 2) у знач. прикм. Украй роздратований, розлючений. || Який виражає крайню роздратованість, розлюченість. || перен. Дикий, розгнузданий, нестримний …   Український тлумачний словник

  • оскаженілий — а, е, розм. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до оскаженіти. 2) у знач. прикм. Який від гніву, люті, ненависті і т. ін. став нестямним; вкрай розлючений. || Який виражає нестямну лють, ненависть і т. ін …   Український тлумачний словник

  • розлюченість — ності, ж. Стан за знач. розлючений 2) …   Український тлумачний словник

  • розлючено — Присл. до розлючений 2) …   Український тлумачний словник

  • лютий — I 1) (дуже сердитий), злющий, затятий, заклятий, роздратований, розлючений, розлютований, роз ятрений, ярий; роз ярений (який утратив самовладання, досяг граничної люті), роз ярілий, озвірілий Пор. безтямний 1), безтямний 2), несамовитий I, 1),… …   Словник синонімів української мови

  • обурливий — (який виражає обурення; сповнений обурення), збурений, розгніваний, розлючений, роздратований …   Словник синонімів української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»